Ніжиловичі: SAVE декорації! Червень 2024

Про закинуту кіностудію чула давно, але потрапити ніяк не виходило. Тому непокоїлася. Переживала, що не встигну побачити. Турбувалася, що там вже нічого не буде. А якщо буде, не зможу потрапити на територію.
І все це небезпідставно. Бо локація зникає. Бо дійсно приїхали і вперлися в замкнені ворота та паркан.

Мова йде про кіностудію, розташовану у селі Ніжиловичи. «Люди з камерою» облаштувалися тут у 2003 році, взявши за основу територію колишнього колгоспу площею 20 гектарів. Кіношників привабили незабудовані поля – необхідний для мальовничого кадру простір. Саме це місце обрав Валентин Олегович Опалєв, засновник компанії «Київтелефільм».

Колгоспні споруди та декорації вдалині. Панорама з центрального входу, який замкнений. По центру – водонапірна вежа 1965 року будівництва

Поступово тут з’явилося декілька масштабних локацій. Одна з них - український хутір із вітряком та хатинками.

Декорації «Хутір» - церква та хатинки

Який же хутір без вітряка

Ще була турецька фортеця. Але пізніше її багато разів переробляли й остання її версія - палац. Найбільше ж приваблює туристів Місто кінця XIV – початку XX століття. З вулицями та кварталами. Панськими будинками та бідними хатинками. Магазинами та кав’ярнями, майстернями та аптеками, банками та нотаріусами – повною інфраструктурою провінційного містечка. І навіть з викладеним бруківкою тротуаром!
Це містечко збудували у 2013 році заради зйомок фільму «Доки станиця спить».

Справжня вулиця

Бруківка вже поросла травою

Панський маєток і декоративний фонтан. Саме цей будинок колись був турецькою фортецею. А фонтан був вищий, верхня група вже зруйнована. Відсутні також амурчики, які прикрашали фонтан по периметру. Зроблені ці фігури були з гіпсу

Цукерня

Схоже, ця будівля грала роль якогось муніципального закладу

Всі тутешні будинки зроблені з фанери. Фасади оздоблені гарно, а з середини – максимум тюль на вікнах.

Так виглядає внутрішня сторона будівель

Вивіска. Зблизька видно, що стіна - це пофарбована фанера, а декор тримався на клею. Вивісок українською, польською, німецькою мовами (в залежності від сюжету фільму) раніше було багато, зараз більшість знищена

Трошки крупного плану:

Ганок

Вхід у дворик

Одразу за дверима – гори сміття

«Вітражні» вікна

«Дерево» - це теж клеєний муляж

Як на мене це містечко – справжній шедевр декораторського мистецтва. Таке собі місце мрії, де кожен будиночок унікальний, й одночасно ідеально вписується у загальну групу.
Нажаль, природа відвойовує свою територію – містечко дедалі все більше заростає кущами та молодими деревцями. По одній з вуличок ми не змогли прогулятися саме через хащі. Не впевнена, що бутафорське містечко витримає ще хоча б рік.

Місто заростає. У «село» ми взагалі не пішли – занадто заросло травою

На фасаді першого поверху – декоративна рустовка. Хоч у Місті є справжні вулиці та квартали, звісно, воно невелике

Тут атмосферно

Строгий дресс-код фасадів

Все містечко збудовано єдиному стилі

Особисто мене декорації підштовхнули передивитись відзняті тут фільми й пошукати в кінострічці ці будівлі

Дуже мріяла сюди потрапити

Сашко подарував мені мрію – привіз сюди на мій День народження. Дякую!

На кіностудії встигли відзняти багато фільмів. «Кріпосна», «Щедрик», «Віддана», «Вовчиця», «Останній яничар», ізраїльський «Голем» та багато інших, а першим крупним проектом став серіал «Зцілення любов’ю».
На превеликий жаль у 2019 році під час зйомок пожежі у серіалі «Віддана» через необережність, з вини піротехніків у головному павільйоні площею півтори тисячі квадратних метрів сталася справжня пожежа, яка знищила інфраструктуру кіностудії - гримерку, кемпінг, столову, костюмерні.
На щастя ніхто не постраждав, але зйомки фільмів у цьому місці припинилися.

Все, що лишилось від павільйону

Тривалий час тут був присутній сторож у компанії з віслючком Мойшою. Охоронець іноді (не завжди і не всіх!) пускав подивитись на закинуте місто. Але зараз навіть сторожа немає, й відповідно місто руйнується нещадно. Власникам кіностудії залишки декорацій виявилися непотрібні, а місцева сільрада втручатися у приватну власність не стала, бо немає права. Але… гадаю, можливо було б щось вигадати. Хоча б поставити шлагбаума, власного охоронця, кав’ярню. Мешканці села вправно вміють ремонтувати бутафорію, бо ж саме їх і запрошували її створювати – все село працювало на кіностудії, в тому числі і у масовках.

Це був будинок…

Ця локація могла б стати справжньою туристичною родзинкою, навіть в такому вигляді, як зараз. Тут трохи моторошно, й водночас спокійно. Вулички й будинки справді цікаві, а якби ще додати цікаві історії про зйомки! Для фотосесії кращого місця не знайти - це точно.

А ще це фанерне містечко нагадало мені наше життя зараз… Зруйноване і закинуте… Всі ми намагаємось хоч якось існувати – радіти буденності, простим несподіванкам, проводити якусь активність. Збоку це може виглядати як привабливий фасад, красива картинка, вдале фото… Але з середини у всіх нас пустота, зруйнована душа… осколки та уламки.

Як ви вже здогадалися, потрапити на кіностудію не складно. Але благаю – бережіть її! Не ламайте, не паліть і не смітіть. Бо вона прекрасна! І хоч їй лишилось часу, мабуть, небагато, але давайте подовжимо її останні дні. Вона того варта…

Місто-манекен