Іграшкова залізниця по-дорослому, липень 2023

Нещодавно (11 листопада 2022 року) у Києві відкрився новий чудовий Музей «MiniLand». Це - найбільший залізничний макет в Україні. Його площа становить 87 квадратних метрів!

Загалом хобі зі створення якихось мініатюр завжди було цікавим та популярним. Важко знайти людину, яка б не намагалася створити свій власний мініатюрний всесвіт. Наприклад, я у дитинстві виготовляла меблі для лялькової кімнати з порожніх сірникових коробочок. Наразі ж у продажу можна знайти різні набори-заготівки для всіляких поробок – будиночки, інтер’єр, техніка – на будь-який смак.

Будиночок, зібраний дитиною з набору-заготівки

Окремим різновидом мистецтва можна назвати Залізничне моделювання. І наш новий київський МАКЕТ – саме про це. Його історія почалася саме з любові до моделювання. Прихильники цього захоплення познайомилися через інтернет у 2008 році, заснували відповідний гурток, почали проводити з’їзди моделістів. А через кілька років (приблизно у 2020) вони отримали пропозицію про створення цього неймовірного унікального макету. Безпосередньо ім’я замовника-інвестора не називають. А от створює це диво команда з 45 людей. Директором та автором проекту є Павло Гущін – за фахом архітектор родом зі Львова.

Розташовано Музей у розважальному центрі «BlockБастер». Цей комплекс було відкрито 20 вересня 2008 року. Пізніше впритулок до нього було добудовано «BlockBuster Mall» (перша його черга відкрилася 20 листопада 2019 року), тож разом вони складають справжнє містечко розваг. Але "MiniLand" влаштувався саме у першому Блокбастері, і незважаючи на те, що один він теж не маленький і вміщує в собі ресторани, боулінг, ролердром, картинг, кінотеатр з 13 залами та спортклуб, Музей знайти досить легко. Він оселився на «півторашному» поверсі і до нього ведуть різнокольорові рейки на підлозі. Якщо «їхати» по ним, невдовзі опинитесь біля входу.

Блокбастер. Дата зйомки – червень 2013. Зведення «Блокбастер Молл» ще не розпочато, але паркан ліворуч вже є

«Рейки-рейки, шпали-шпали…»

Вхід виглядає різнокольоровою райдугою. За бажанням можна придбати елементи для власного моделювання – різні дерева, фігурки, тощо.

Вхід. Гарно!

Макет займає одну велику залу. Зовсім-зовсім близько підійти неможливо – макет огороджений парканом, щоб у відвідувачів не було можливості його «трошки поколупати». Але це не зменшує враження від відвідування, спостерігати за тим, що відбувається, достатньо зручно. Основний елемент макету – залізничні колії. А ще тут розташовані реально існуючі об’єкти України, більшість яких пов’язана із залізницею. Макет називають «Україна в мініатюрі», але споруди та будівлі тут розташовані без географічної прив’язки. І це дуже цікаво – роздивлятись, як автори поєднали унікальні архітектурні об’єкти, розташовані у різних куточках країни, в єдиний світ.

Макет! Це - диво!

Деталізація на макеті неймовірна! Сценки продумані до дрібничок! Виконання елементів ювелірне! Розглядати можна годинами, і при цьому постійно знаходити щось новеньке, та вигадувати свої власні історії!

Невеличка історія – рятівники знімають з даху будівлі чорного котика… Як він туди потрапив? Вигадайте самі!

Макет – як велика книга вімельбух, тільки до того ж жива – тут все рухається і живе власним життям. Автомобілі їдуть горним серпантином, а по рейках туди-сюди снують поїзди. Офіційна сторінка "MiniLand" стверджує, що у “постановці" задіяно 156 вагонів, 152 стрілки (вони перемикаються!) та 124 світлофори. А ще - 1465 персонажів та 137 будівель. Лише невелика частина фігурок була придбана у готовому вигляді, більшість виготовлено власноруч - з дерева або роздруковано на 3D принтері.

Вуличка якогось містечка. Ймовірно, це вихідний день і на проїзній частині облаштовано ярмарок! Подивіться, які мініатюрні фігурки, але як вони передають емоції, настрій, дію, рух! Кожна доповнює одна одну. Сірий будинок ліворуч – типова «хрущовка» деяких київських мікрорайонів. Цей проект 1-464А-20 вперше було збудовано у 1965 році.
Перед будинком ліворуч – майданчик для вигулу собак. Зацікавлена людина фотографує тренування песика

Ще одна цікава родзинка музею – зміна часу доби. Освітлення поступово нарощує інтенсивність, а потім навпаки. Таким чином відтворюються ранок, день, вечір та ніч. Як і в житті, нічне місто з сяючими ліхтариками особливо чарівне! Ілюзія справжнього міста неймовірна - в квартирах будинків вмикається освітлення, потяги та машини їздять із увімкнутими фарами.

Ніч! Вокзал в Івано-Франківську – його довжина на макеті майже два метри! Всередині повністю відтворено деталі інтер’єру

Вечірній сеанс в кіно – до вашої уваги стрічка про те, як створювався саме цей макет! Це найстаріший кінотеатр Києва «Екран», збудований 26 травня 1911 року. Тоді він знаходився ще за межами міста, у дачному поселенні Святошин. Виглядав він тоді трошки інакше – фойє було добудоване у 1978 році. Екран працював аж до 2010 року, доки не з'ясувалося пошкодження фундаменту. Наразі вже існує рішення про відновлення кінотеатру

Літня жіночка дивиться телевізор – якийсь серіал або вечірні новини. На автобусній зупинці триває ремонт. Ліворуч бачимо фрагмент жовтого «німецького» будинку – такі будувались у 1950-х роках біля великих заводів та фабрик. У дворі десь можна знайти мініатюрного лебедя з шин!

Ще на вході працівники разом з квитком видадуть листівку – не відмовляйтеся, це цікавий квест!. На макеті потрібно знайти 11 запропонованих персонажів, і тоді можна отримати невеличкий їстівний подарунок. Офіційна підказка – персонажі розташовані один за одним проти годинникової стрілки. Бобрів знайти самостійно неможливо – я не могла їх розгледіти навіть після того, як друзі мені підказали приблизне розташування. Згодом квести планується змінювати – щоб було цікавіше!

Кілька слів про те, як створювався макет. Його будівництво відбувалося у майстерні на Татарці. Будівництво розпочалося наприкінці березня 2020 року і тривало два з половиною роки. Під поверхнею, яку ми бачимо, встановлено фанерні модулі-каркаси. Вже на них зверху викладено грубий рельєф, а після металевої сітки остаточно сформовано з гіпсу ландшафт і пофарбовано водоемульсійною фарбою.

Початок роботи з макетом - каркас. Фото видання «Українська правда», з інтернету

А ще в каркасі заховано сотні метрів різних дротів. Бо – все рухається, рейки перемикаються, освітлення вмикається. Без проектування, програмування та автоматизація це неможливо! Всі елементи під’єднані до комп’ютерів. Керують рухом за допомогою передавачів у вигляді супутників, які висять над макетом. За допомогою ультразвуку вони посилають сигнал на приймачі, які є в авто. Існує «тіньова» станція для заправки машинок. Коли авто посилає сигнал, що розряджається акумулятор її відправляють на акумуляторну заправку.

Від основної зали окремо відгороджений Пункт керування макетом. Дивлячись на нього усвідомлюєш, що все не так просто, як вдається на перший погляд. Ця злагодженість – результат колосальної свідомої праці

Водойми (озерця) на макеті загалом штучні, але є і справжня річка з бурхливим потоком!

Вода у річці справжня і вона дійсно обертає колесо млину (можливо може ще й жито у борошно перемолоти? ). Такий млин встановлений на річці Унава у селі Квітневе на Житомирщині. Збудований він був у 1905 році, у 2017 році його було відреставровано

Ліс на макеті складається з окремих дерев. Їх виготовлення – дуже кропітка робота. Спершу скручують з дроту каркас, покривають його полімерною глиною і розмальовують. Потім «вирощують» листя та голки, використовуючи різні види синтетичних волокон. Це робиться наступним чином: каркас дерева обробляється аерозольним клеєм і потім посипається флоком на протязі 15 хвилин. Флок – це різні синтетичні крупиці, частки поролону. За один день декоратор з озеленення може зробити до п’яти дерев.

Ліс на схилах гір та неперевершений Олеський замок. Щоб його відтворити , у майстерні виготовили понад 10 000 окремих камінців. Тож замок будували по-справжньому – по цеглині! Причому дах будувався теж з окремих складових – для нього було виготовлено 1216 дощечок. Також тут встановлено 91 вікно та 14 дверей.
Палац важко розгледіти детально, бо встановлено його по центру макету – у найвіддаленішому від глядача місці. Але не дивлячись на це всередині облаштовано справжній інтер’єр.
Щоб розробити схему макету, справжній замок фотографували з дрону. Зверніть увагу на підпірну стіну під горою – на ньому намальовано справжнє графіті!

І наостанок - ще трохи світлин об’єктів макету, крупним планом.

На передньому плані – будиночки. Яка деталізація грядок на городі! Так би й висмикнути ту соковиту морквинку да й зхрумкати! Трохи ж навскіс – залізничний вокзал у місті Гайворон. Чим він відомий, що його розмістили на макеті? Своєю вузькоколійкою. Її ширина всього лише 750 мм (замість стандартних 1520)! Колись тут був маршрут довжиною 500 кілометрів - найдовший вузькоколійний у Європі. Нажаль зараз він суттєво скорочений – працездатними лишаються всього 78 кілометрів. Збудована ця вузькоколійка була у 1897 році

Віялове депо з поворотним кругом у містечку Сновськ на Чернігівщині. Чесно – навіть не знала, що такі депо існують в реальності! Вважала, що то вигадка від творців мультфільму «Веселі паровозики з Чагінгтону». Депо засноване у 1873 році, поворотний круг й досі працює! Можливо, він обертається і на макеті – цього не скажу

Будівництво хати триває! Піч вже розписана декоративним орнаментом!

Українське село!

«А я спіймав от таку рибину!...»

Наше життя – як швидкісний потяг! Насолоджуйтесь ним кожної миті!

Мій підсумок від відвідування – я в захваті! «Блокбастер» знаходиться далеченько від нас, але поїздка була того варта - враження дуже позитивні. Проект надзвичайно корисний та цікавий! Наприклад я, соромно зізнатися, про віялове депо не знала взагалі. Не знала і про вузькоколійку Гайворона. А особливо мене вразив дуже кропіткий ювелірний підхід до створення деталей макету.
Дуже сподіваюся, що команда моделістів не зупиниться на досягнутому. На макеті буде щось змінюватись, щось додаватись. Адже починалася ця історія з потягів. А потяги – це рух уперед!