В Києві теж є власна Ейфелева вежа (і навіть не одна).
А саме тому – про Житлові комплекси «Французький квартал» та «Французький квартал 2» у Києві.
Як Ви розумієте, «Французький квартал» - то всього лиш назва. Насправді нічого французького тут немає. Окрім тієї самої вежі. Житловий квартал збудовувався у 2014-2016 роках, а у грудні 2015 року тут встановили 16-метрову красуню.
Нажаль оцінити на власне око схожість з оригіналом майже неможливо - територія житлового комплексу замкнена. Навіщо будувати вежу без доступу для людей – мені не зрозуміло. Тим більш, що вона значиться, як туристичний об’єкт. Ви уявляєте собі, щоб вежу в Парижі обнесли парканом і нікого до неї не пускали?
Тож дивимось на вежу лише у щілину паркану.
А більше фото – справжньої Ейфелевої вежі в Парижі. Так, мабуть з’їздити до Парижу простіше, ніж сфотографуватися з Київською.
Історію Паризької вежі знають всі. Не буду в неї заглиблюватись, але все ж повторюсь. «Залізна пані» була збудована Густавом Ейфелем до Всесвітньої виставки, яка проводилася у Парижі на честь сторіччя Французької революції. Будівництво тривало два роки і відкриття красуні відбулося 31 березня 1889 року. За планом через двадцять років її мали знести, але через встановлені антени залишили. Та й полюбилась вона за цей час парижанам дуже! Хоч спочатку все було навпаки - відомі французи писали петиції, щоб прибрати «це страхіття». І біля вежі екскурсовод Вам обов’язково розповість історію про Гі Мопассана, який щодня обідав на вежі зі словами «Це єдине місце, де я її не бачу», настільки не подобалась вона йому.
Ще цікаві факти, яких не оминають гіди – шахраям вже кілька разів вдавалося продати вежу! І ще цікаво, що така незвична форма вежі була обрана з розрахунку вітрових навантажень.
Трохи цифр. Вага вежі - 7300 тон, нинішня висота разом з антеною – 324 метри. Одразу після будівництва вежа стала найвищою спорудою у світі та утримувала цей статус близько 40 років (лише у 1930 будівля Крайслер Білдінг з висотою 319 метрів у Нью-Йорку перейняла титул чемпіонства, бо «наша» вежа одразу після будівництва із флагштоком мала висоту 312,27 метрів). При будівництві вежі було використано 18 038 металевих деталей та 2 500 000 заклепок. При цьому отвори для заклепок були просвердлені заздалегідь, все підходило одно до одного ідеально – настільки точними були креслення. Завдяки своїй металевій конструкції вежа виглядає, як ажурне мереживо!
Починаючи з зими 2004-2005 років на невеликій ділянці першого поверху вежі заливається каток.
Звісно, на вежу можна піднятися. Всього поверхів три, і квитки купуються окремо по поверхам. На перший поверх можна піднятися лише пішки, ліфт прямує одразу на другий. На третій поверх, навпаки, можна потрапити лише ліфтом, але прямого не існує - потрібно на другому поверсі зробити пересадку. Треба знати, що ліфти, рухаючись по вигнутій «нозі» вежі трохи «смикаються». Настільки «трохи», що Сашко після поїздки на ньому опинившись на другому поверсі на третій їхати вже категорично відмовився. Тож насолоджувалася краєвидами нагорі сама.
Наостанок – сяюча вежа. Це неймовірне видовище, диво щодня! В перший день екскурсії нам підгадали час, і ми прийшли до вежі ще засвітло. Гід скомандував: «Лягайте!». «Куди???», - здивувались ми. «Сюди!», - впевнено показав він на газон. Ну, треба так треба, і ми трохи розгублені, а трохи і розлючені повкладалися рядками просто на траві і задрали очі вгору.
І тут увімкнули сяйво!
Цю ейфорію, цей зАхват, цю красу неможливо описати словами!
Тільки їхати туди!
Тільки вкладатися на газон!
І тільки насолоджуватися сяючою вежею!
Ви та вона!
Наодинці!
І нехай весь мир почекає!
Це того варте!
«Shine, shine like a star
Shining so bright like the star that you are
Shine into the future spreading your light wherever you are»
Освітлення вежі вмикається автоматично з настанням сутінок, а вимикається о першій годині ночі. Цікаво, що насправді фотографувати сяючу вежу заборонено! Тому що зображення освітлення вежі охороняється авторськими правами і може використовуватись лише з письмового дозволу компанії, що обслуговує вежу.
А ми тимчасово повернемось знов до Києва.
Через декілька років після будівництва «Французького кварталу» поруч з ним, на місці тролейбусного депо, почав зростати новий ЖК «Французький квартал 2». Він складається з 12 будинків, збудованих протягом 2017-2021 років. І тут теж з’явилась своя родзинка. Цього разу - Тріумфальна арка.
Покажу одразу Паризький оригінал. Тутешня арка була збудована у 1806-1836 роках за розпорядженням самого Наполеона - на честь його Перемог (хоч сам Наполеон і не дожив до завершення будівництва). Вона є подібною за тріумфальну арку Тіта на римському Форумі. Архітектор арки – Жан-Франсуа Шальгрен. Її висота – 49 з половиною метрів, ширина - майже 45.
В середині арки існує музей – під самою верхівкою. Причому там два поверхи! Також можна вийти на самий дах. Звісно, ми з Сашком направились туди!
Підйом здійснюється пішки – в одній із «ніг» арки існують гвинтові сходи. Ліфт теж існує, але працює лише для певної категорії людей. Якщо рахувати абсолютно всі сходинки (поміж поверхами музею, а також додаткові для виходу на дах), щоб опинитися на самій горі треба подолати їх у кількості 284 штуки.
А на даху – незрівнянні краєвиди! Париж… Єлисейські поля… Ейфелева вежа… Чесно - більше нічого в тому Парижі і не треба!
І вечірнє підсвітлення:
Повернемось до київської арки. Вона в нас суттєво конструктивно спрощена – змонтована з металевої арматури та оргскла з принтом. І я вважаю це дуже вірним і цікавим рішенням! Арка не є копією, вона унікальна, самодостатня, але стилізована і при цьому блискуча і охайна, як навколишні нові будинки. Просто, ефектно і дотепно!
«Скульптурні групи» - це фото, але достатньо вдале! Здалеку видається, ніби фігури мають об’єм!
Навколо арки розташовані фонтани, прикрашені кулями, які нагадують ядра гармат періоду тих самих наполеонівських війн.
Розташована арка по центру променадної зони кварталу. І тут дійсно приємно прогулятись! Дітям обов’язково сподобаються ігрові майданчики, а невеличкі кафешки з кількома стільчиками на вулиці доповнюють відчуття Франції – як на Монмартрі! Не знаю, як зараз, але вхід у цей Житловий Квартал лишався вільним та доступним для усіх бажаючих.
Що ж, Ейфелева вежа – то окрема любов. І Париж – окрема любов. А ще є Київ, який люблю більше за них! Як поєднати все це? Піти на прогулянку в серце Києва, де можна знайти часточку Парижу не виїжджаючи за межі самого найкращого міста у світі…
Немає коментарів:
Дописати коментар